На Донеччині втратив зір і руку. Як ветеран війни Максим Губань вчиться користуватися біопротезом

Лариса ОЛІЙНИК

Захисник Максим Губань втратив частково зір і руку восени 2023 року на Донеччині.
Вінничанин ділиться досвідом реабілітації після втрати кінцівки.
Отримавши високотехнологічний протез у вінницькому ортопедичному центрі, він заново вчиться керувати власним тілом.

У Вінниці ветерани проходять реабілітацію та навчаються користуватися біонічними протезами. В «Ортопедсервісцентрі» обладнали ергокімнати для відпрацювання побутових навичок, а військові можуть отримати протези та реабілітацію безоплатно за державними програмами.

Ергокімнати — спеціально облаштований простір, що імітує реальні побутові умови (кухня, ванна кімната, спальня, вітальня) для реабілітації пацієнтів, які відновлюють навички самостійного життя після травм, хвороб чи інвалідності.

Реабілітація у вінницькому ортопедичному центрі проходить індивідуально для кожного пацієнта. Обмежень у часі перебування в ергокімнаті немає, а всі заняття безкоштовні.

Ветеран Максим із Вінниччини, який отримав важке поранення на фронті, вчиться користуватися біонічним протезом руки в реабілітаційному центрі. За допомогою сучасних технологій, що зчитують електричні сигнали м'язів, та навчання в спеціалізованих кімнатах, він повертає собі побутову незалежність.

Втрата руки і біонічний протез

Максим Губань має родину, виховує двох дітей. До мобілізації працював на підприємстві «Барлінек» оператором на лінії. Чоловік пішов захищати Україну на початку 2023 року.

— На початку 2023 року працівники ТЦК вручили мені повістку. Я й нікуди не ховався, оскільки перебував на обліку, — каже він. — Пройшов військове фахове навчання, і був направлений в бойову частину, де й виконував обов'язки військової служби.

Наприкінці літа того ж року захисник отримав першу травму — осколкове поранення м'яких тканин ноги. Після лікування повернувся до свого підрозділу. Восени, під час бойових дій на Донеччині, отримав друге осколкове поранення. Внаслідок отриманої травми частково втратив зір та ліву руку. Це стало серйозним ударом, який повністю змінив його життя.

— Як сталася сама травма, я не пам'ятаю. Прокинувся в лікарні в Дніпрі, на Мєчнікова, по-моєму. Був замотаний, як мумія. Тривожило більше те, що втратив зір, спочатку його відновлював. Тоді вже взявся за руку. Потрібно було заново вчитися багатьом простим речам, приймати себе в новій реальності та не здаватися, — говорить захисник.

Після тривалого лікування та реабілітації Максим спочатку користувався механічним протезом, а в грудні 2025 року за державною програмою безкоштовно отримав біонічний.

— Коли трохи відновився, почав займатися реабілітацією руки, — розповідає чоловік. — На початку 2024 року в «Ортопедсервісцентрі» я отримав перший. тяговий протез. Він став для мене дуже важливим етапом, бо саме з нього почалося моє повернення до активного життя. Згодом отримав біонічний протез українського виробника. У нього значно більше можливостей: більше рухів, функціональності та ефективності. Весь процес — від замірів до виготовлення — зайняв лише кілька днів. Ерготерапевти професійно й уважно підготували мене до користування цим девайсом і допомогли налагодити з ним справжню «співпрацю».

У реабілітаційному центрі пацієнтів навчають не лише правильно одягати та знімати протези, а й адаптуватися до повсякденного життя — працювати з дрібними й великими предметами, готувати їжу та самостійно себе обслуговувати.

Заново вчитися побутовим справам

В ергокімнаті «Ортопедсервісцентру» ветеран війни навчається знову виконувати звичні побутові справи — готувати їжу, користуватися кухонним приладдям, розвивати дрібну моторику та самостійно пересуватися.

За допомогою смартфона Максим налаштовує різні режими роботи протеза, щоб зручно брати предмети — наприклад, овочі під час приготування їжі. Він вже може порізати овочі на салат, посмажити млинці та відкрити банку з колою.

— Я не можу сказати, що опанував його повністю, але навчаюся. За допомогою кімнати тут можна пришвидшити навички користування протезом, бо ерготерапевти надають широкий спектр послуг із навичок користування рукою, — сказав чоловік.

Тепер Максим повертається у своє звичне життя. Попереду новий етап і нові можливості. А також багато викликів, навчання та відкриттів, адже такий протез — справжній високотехнологічний гаджет, який потрібно опанувати.

Втрата руки не стала для бійця крапкою, а лише змінила ритм життя. Проте адаптація, сила волі та майстерність фахівців, повернули захисника до активного життя.

Раніше ми розповідали як захисник Сергій Індрик після вибуху, що забрав ногу, зберіг силу духу і став на протез. Хлопець з Кіровограду вдруге навчився ходити у Вінниці, тут знайшов кохання і професію. Свою історію боєць розповів також журналістам «20 хвилин»: